Підготовка «учня-олімпіадника» починається з підготовки вчителя.
Проблеми, що постають перед учителем:
· Вивчення нових форм проведення олімпіад.
· Знання алгоритмів рішення олімпіадних завдань.
· Наявність самих завдань.
· Знання мов програмування.
· Час для вивчення, налагодження й перевірки завдань.
· Навчання учнів правильної організації діяльності на олімпіаді.
Пропоную деякі особливості підготовки школярів до олімпіадного програмування:
У шкільній програмі немає такого предмета «програмування» і навіть такого розділу, тому учень повинен мати власну, досить сильну мотивацію:
o Постійні тренування проходять майже на спортивному рівні.
o Більші витрати часу, тривалість олімпіади з розбором часто перевищує 6 годин.
o Алгоритми й формули, застосовувані при розв’язанні більшості завдань, вивчаються тільки у ВНЗ.
Зрозуміло, підготовка більше високого рівня необхідна й учителям для роботи з обдарованими учнями, що беруть участь в олімпіадах з програмування:
§ Можливо, друга освіта, профільний ВУЗ по програмуванню.
§ Підвищення кваліфікації учителів, курси з вивчення мов програмування, з олімпіадного програмування.
§ Самостійна підготовка з використанням матеріалів з додаткових джерел.
Але навіть гарне знання мови програмування не дає стовідсоткову гарантію, що учень переможе навіть на шкільній або районній олімпіаді.
Педагогічна ідея : Основним стимулом до участі в олімпіадах для школяра є мотивація. Прагнення школяра до лідерства, демонстрації власних досягнень є однією з основних умов для участі в олімпіадному русі.
В 1964 р. В. Врум запропонував «теорію очікувань». Він вважав, що стимул до ефективної і якісної праці залежить від сполучення трьох факторів - очікувань людини:
· Очікування того, що зусилля приведуть до бажаного результату.
· Очікування того, що результати спричинять винагороду.
· Очікування того, що винагорода буде мати достатню цінність.
Технологія використання. Звичайно, підготовка до олімпіад - це тривалий і трудомісткий процес, тому рекомендується використати завдання, що містять ігрові моменти, близькі до реальності, «із родзинкою»:
У завданнях, які пропонуються на тренуваннях, відпрацьовуються різні життєві ситуації, що часом заплутують учнів і виховують вміння абстрагуватися, виділяти головне.
Часто розбір завдань проводиться в ігровій обстановці за участю учнів молодших класів. Такі зустрічі сприяють розвитку в школярів логічного й образного мислення, розвивають комбінаторні здібності, кмітливість і спритність, а у виступаючих підвищується самооцінка.
Перший крок. Підготовчий. Заняття проводяться в ігровій формі. Поступово вводиться набір команд, що дозволяє залучати до рішення завдань обчислювальні засоби.
Другий крок. На початку програмування й у ході проведення наступних занять уводяться різні прийоми рішення завдань із використанням стандартних алгоритмів, реалізованих мовою програмування. Вводиться поняття «налагодження програми». Бажано розглянути кілька шляхів рішення, щоб у підсумку навчити учнів елементам оптимального пошуку.
Третій крок. «Навчальна рефлексія». Учень навчає рішенню завдань інших. Звичайно це відбувається при розборі завдань і допомагає учневі визначити ознаки оптимальності (стислість, зрозумілість), навчитися чітко простежувати й пояснювати роботу програми.
Четвертий крок. Випливає із другого й третього з наступним ускладненням завдань і інструментів їхнього рішення. На цьому етапі особливо важливо підключити викладачів ВНЗ або самим шукати більше складні завдання, наприклад, в Інтернеті.
П'ятий крок. «Творча рефлексія». Складання учнем завдань із авторським рішенням, з тестами, вхідними й вихідними вимогами.
В Інтернеті є дуже багато програм і тестів, що виконують функції дистанційного навчання й учителі використають їх для підготовки учнів до олімпіад.
У роботі з учнями у підготовці до олімпіад, для закріплення навичок, потрібне багаторазове розв’язання завдань певного типу. При цьому вчитель може видати завдання учням додому в електронному виді (посилання на сайт, в архіві), а учні, вирішивши розв’язавши, приносять їхнє рішення на носії й здають для перевірки. Після цього проводиться розбір завдань у групі, учні розповідають шляхи розв’язання завдань.
Варто створювати бібліотеки програм, вигострювати реалізацію класичних алгоритмів. Незважаючи на те, що на олімпіадах з інформатики пропонуються найрізноманітніші завдання, проте, можна виділити розділи, які необхідно знати, щоб успішно виступати на олімпіадах. До таких основних розділів можна віднести:
· динамічне програмування;
· алгоритми перебору з поверненням;
· алгоритми на графах;
· обчислювальна геометрія;
· комбінаторні алгоритми;
· моделювання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий