Авторська концепція навчання інформатики

Узагальнивши багаторічну практику розробки навчально-методичних матеріалів і навчання інформатики в базових і старших класах шкіл України, ми розробили комплект засобів навчання інформатики для 5-го класу в такому складі:

• навчальний підручник;
• робочий зошит;
• комп’ютерні тренажери;
• методичні поради для вчителя;

Навчальний посібник. Курс інформатики в базовій школі покликаний навчити дітей правильно застосовувати комп’ютер без шкоди для здоров’я, допомогти зрозуміти, що це не іграшка, а складний пристрій, який має багато корисних можливостей, навчити використовувати ці можливості, а також розпочати формування операційного мислення й основних понять алгоритмізації та програмування.
Наш підручник будується за принципом «Один урок – один параграф». Це дозволяє дітям добре орієнтуватись у вивченні певного навчального матеріалу, а батькам – контролювати діяльність дитини та допомагати їй.
Рекомендована МОН України «Програма курсу Інформатика. 5–9 класи загальноосвітніх навчальних закладів» передбачає, що «…розподіл змісту і навчального часу є орієнтовним» і «…авторам підручників надається право коригувати послідовність вивчення тем».
Ураховуючи це, ми, зберігши відповідність вимогам до навчальних досягнень учнів, наведеним у програмі для кожної теми, сформували такий зміст підручника:

• Основи роботи з комп’ютером – 6 год.
• Основи роботи з текстом – 5 год.
• Растровий графічний редактор – 4 год.
• Комп’ютерні мережі – 4 год.
• Вступ до програмування – 13 год.

Така послідовність і зміст вивчення інформатики у 5-му класі значною мірою виправляють недоліки згаданої програми (детальніше див. «Про нову шкільну програму з інформатики для 5–9 класів»).
Матеріал підручника реалізує основні принципи розвивального навчання. Опанувавши його, учні після вивчення курсу 5-го класу отримають алгоритмічні, технологічні й телекомунікаційні навички:

• вмикати й вимикати комп’ютер, працювати з інтерфейсом користувача операційної системи, запускати програми та завершувати роботу з ними;
• виконувати нескладні малюнки у графічному редакторі, набирати тексти невеликого обсягу в текстовому редакторі;
• здійснювати пошук інформації в Інтернеті та зберігати її;
• складати лінійні алгоритми для розв’язування різноманітних задач;
• складати та виконувати команди програм у середовищі ЛогоСвіти.

З метою забезпечення державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки до ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями підручник для 5-го класу:

• передбачає роботу на комп’ютері, починаючи з першого уроку;
• у першому параграфі містить правила безпечної роботи на комп’ютері;
• містить відомості про склад комп’ютера, призначення його основних частин;
• навчає основних правил роботи із клавіатурою та мишею;
• учить запускати програми для виконання завдання та закінчувати роботу з ними;
• навчає працювати с текстом, редагувати та зберігати його;
• навчає створювати та зберігати рисунки, працювати із фрагментами зображень;
• містить відомості про локальні та глобальні мережі, учить працювати з ними;
• навчає шукати інформацію в Інтернеті та зберігати її.

Кожний параграф має 3–4 сторінки ілюстрованого, лаконічного та зрозумілого для учнів тексту. Навчальний матеріал кожного параграфу дозовано для засвоєння учнем протягом 45-ти хвилин уроку. Наукова термінологія пояснюється за допомогою простих прикладів, що відповідає особливостям дітей даної вікової категорії та вимогам змісту Державного стандарту базової загальної освіти.
Курс інформатики у 5-му класі розрахований на 35 годин з урахуванням трьох годин резерву. Навчальний підручник має 32 параграфи загальним обсягом 112 сторінок.
Робочий зошит. Для виконання дуже насиченої інформацією програми доводиться шукати шляхи інтенсифікації проведення уроку. Окрім того, постає питання, за допомогою якого засобу швидко й об’єктивно оцінити навчальні досягнення одночасно всіх (!) учнів. Зауважимо, що, на відміну від старших класів, перевірка якості знань за допомогою комп’ютерного тестування у 5 класі є небажаною, оскільки збільшує час перебування учнів за комп’ютером.
На думку авторів, ефективним засобом контролю є робочий зошит із друкованою основою. Подібні зошити добре зарекомендували себе у старших класах.
Використання робочого зошита надає такі можливості:

• документоване оцінювання навчальних досягнень учнів на кожному уроці;
• наочне та беззаперечне «правове поле» роботи вчителя;
• інструктаж із техніки безпеки на кожному уроці документується в зошиті;
• рівневість вправи або практичної роботи визначається кількістю та якістю виконаних дій;
• підсумкова оцінка враховує знання теорії та практичні навички;
• кожний учень одержує оцінку за урок, що мотивує його до роботи;
• виставлення обґрунтованої оцінки не займає в учителя багато часу;
• оцінювання може проводитись у позаурочний час;
• учитель під час уроку не відволікається на оцінювання та працює більш продуктивно;
• поки учні працюють з робочими зошитами, учитель має час на допомогу відстаючим учням, прийняття виконаних робіт, роботу з обдарованими учнями, усунення збоїв у роботі обладнання (за відсутності лаборанта) тощо.

Робочий зошит включає 26 вправ і шість практичних робіт, розрахованих на індивідуальне виконання під час уроку.
Вправи призначені для закріплення теоретичного матеріалу поточного уроку та відпрацювання відповідних практичних навичок. Практичні роботи призначені для формування та закріплення теоретичних знань і практичних навичок, отриманих протягом вивчення розділу. Вправи та практичні роботи мають однакову структуру й методику оцінювання, що спрощує роботу з ними.
Вправа тривалістю до 25 хв. виконується на кожному уроці та поєднує письмову роботу в зошиті (до 10 хв.) та на комп’ютері (до 15 хв.). Для практичної роботи відводиться окремий урок.
Виконуючи вправу або практичну роботу, що включають від двох до шести завдань, учень може заробити оцінку до 12-ти балів за знання теорії та/або практичні навички роботи на комп’ютері.
Завдання підібрані так, що за кожне з них залежно від складності й обсягу можна отримати до 2, 3 або 6-ти балів. Письмові відповіді на практичні й теоретичні завдання учень повинен вписувати у відведені для цього місця. Файли, створені в результаті практичних дій, учні записують на комп’ютері у власні папки. Оцінюється лише те, що виконано та записано учнем у робочий зошит або збережено у власній папці.
На 4-й сторінці зошита поміщено «Правила техніки безпеки при роботі на комп’ютері», про які вчитель нагадує учням на початку кожного уроку. У заголовку кожної вправи або практичної роботи є спеціальне поле для підпису учня, що він пройшов «Інструктаж із техніки безпеки».
Зошити зберігаються в кабінеті інформатики, видаються учням на початку роботи та збираються для перевірки й оцінювання в кінці уроку.
Комп’ютерні тренажери. Використання комп’ютера накладає певні особливості та дає нові можливості для проведення уроку. Наприклад, рекомендується використовувати різноманітні тренажери: миші, клавіатури, редагування тексту тощо.
Із великого розмаїття комп’ютерних тренажерів автори рекомендують використовувати популярні у школах України прості, надійні й ефективні тренажери: миші WMouse, клавіатури Key, редагування тексту WCorreсt.
Запропоновані тренажери дозволяють адаптувати вправи й оцінювання до вікових особливостей учнів 5-го класу шляхом редагування текстів, що використовуються для тренування.
Рекомендовані до використання тренажери та інструкції з роботи з ними можна знайти та безкоштовно завантажити з багатьох сайтів у Інтернеті або із сайту видавництва «Аспект».
Методичні поради для вчителя. Як уже було сказано, програма, рекомендована МОН України для використання у 5‑9-х класах, насичена навчальним матеріалом і для 5-го класу передбачає вивчення інформатики протягом усього однієї години на тиждень. Традиційними для інших навчальних предметів засобами досягти засвоєння такого обсягу матеріалу учнями та ще і сформувати стійкі навички роботи за відведений час практично неможливо.
Для інтенсифікації проведення уроку слід запроваджувати елементи педагогіки співробітництва: учитель при цьому виступає скоріше в ролі колеги та консультанта, не соромиться вчитись нового разом зі своїми учнями. Учні опановують навчальний матеріал значною мірою самонавчанням, що сприяє розвитку пізнавальної активності та самостійності.
Основні методичні поради при вивченні курсу інформатики у 5-му класі:

• на кожному уроці проводиться як вивчення нового матеріалу, так і оцінювання навчальних досягнень при його засвоєнні;
• одержані знання та навички закріплюються, перевіряються й оцінюються у другій частині поточного уроку за допомогою робочих зошитів або інших напрацювань учителя;
• усі уроки інформатики мають єдину структуру;
• заохочення учнів до роботи з підручником на уроці та вдома;
• попереднє ознайомлення учнів удома з новим навчальним матеріалом;
• рівневість оцінювання вправ і практичних робіт визначається кількістю та якістю виконаних завдань;
• на уроці – коротке пояснення нового навчального матеріалу за текстом підручника про ключові моменти уроку;
• документоване оцінювання навчальних досягнень учнів на кожному уроці;
• виставлення оцінки як сукупної за знання теорії та практичні навички;
• робочий зошит призначений для документованого оцінювання навчальних досягнень учнів із базового курсу інформатики;
• робочий зошит включає вправи та практичні роботи, розраховані на індивідуальне виконання у другій частині уроку;
• вправи призначені для закріплення теоретичного матеріалу поточного уроку та відпрацювання відповідних практичних навичок;
• практичні роботи призначені для формування та закріплення теоретичних знань і практичних навичок, здобутих протягом вивчення розділу;
• вправи виконуються на кожному уроці та поєднують письмову роботу в зошиті й роботу на комп’ютері;
• практичні роботи, для яких відводиться окремий урок, є обов’язковими для виконання й оцінювання;
• теоретичні знання перевіряються за допомогою письмового тестування;
• під час виконання завдань у робочому зошиті дозволяється користуватись підручником чи іншими інформаційними матеріалами;
• якщо за комп’ютером сидять два або навіть три учні, оцінювання навчальних досягнень може проводитись по черзі через урок. Такі групи рекомендується комплектувати з учнів із приблизно однаковим рівнем навчальних досягнень;
• упровадження засобів унеможливлення та невигідності «списування»;
• індивідуальний захист (здача) вправ і практичних робіт.

Загальна оцінка виставляється вчителем у спеціальному полі як сума балів, одержаних за виконання завдань. Оцінюється лише те, що виконано й записано учнем у зошит або збережено у власній папці.
О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов, для Освіта.ua